29 січня 1918 року
на чернігівських полях, поблизу станції Крути, розгорівся страшний бій за
самостійність України. Його прийняли 300 київських гімназистів та студентів.
Разом з ними стали до бою учні військових шкіл та невеликий загін гайдамаків.
Мали вони 16 кулеметів та одну гармату. Та значно більшою була їхня воля битися
до останку за свободу рідної землі України. Погано озброєна, без військової
підготовки, жменька патріотів – проти переважаючої в декілька разів армії
Муравйова, полковника царської армії, що став на бік більшовиків. Коли грянула
нерівна битва, першими в наступ пішли матроси. Стікаючи кров’ю, юні українці
цілий день утримували шалену атаку й переважаючу навалу регулярного війська.
Увечері молодіжний фронт отримав наказ відступити. На позиціях залишилося 27
студентів.
Майже всі сміливці
загинули. Подвиг юних крутян отверезив тих українських політиків, які
сподівалися, що імперія без бою відпустить Україну в самостійне плавання. День
пам’яті Героїв Крут для українського народу став символом героїзму та
самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
В Московській
сільській бібліотеці розгорнута виставка історичної правди «Там розквітла
квітка жовто-синя і сказала людям «Я жива!». До уваги відвідувачів представлено
історичні нариси та художня література, що розкриває далекі родії шаленої
боротьби патріотів за свободу України.